Історія Інни Якубовської — приклад того, як улюблена професія може стати опорою під час життєвих змін. Уже понад 25 років Інна працює водійкою, і навіть після вимушеного переїзду з Миколаєва на Вінниччину вона не відмовилася від своєї справи, яка стала не просто роботою, а сенсом життя. З початком повномасштабного вторгнення Інна разом із родиною переїхала до села Оляниця.
У новому місці їй довелося адаптуватися, облаштовувати побут і шукати роботу. Раніше вона мала досвід роботи в таксі, швидкій допомозі та на вантажних автомобілях, що допомогло їй швидко зорієнтуватися в нових умовах. Завдяки знайомому, який працює в компанії МХП, Інна отримала можливість приєднатися до команди МХП-Логістика. Вона пройшла внутрішню програму «Приведи друга» і тепер перевозить працівників компанії на роботу та додому.
Для Інни новим викликом стало керування автобусом, що потребувало освоєння великих габаритів транспортного засобу та уваги до пасажирів і маршруту. Перший самостійний рейс довелося виконувати під час сильного снігопаду, що вимагало максимальної концентрації. Водійка пригадує цей момент із почуттям задоволення від власної впевненості та професійності. Інна впевнена, що у професії водія немає поділу на чоловічі чи жіночі ролі.
Головне — відповідальність, уважність і здатність безпечно доставити людей до місця призначення. Для неї робота в МХП-Логістика стала стабільністю і можливістю розвиватися далі, адже тут цінують досвід і підтримують командний дух. Така історія надихає і показує, що навіть у складні часи можна знайти нові можливості, залишаючись вірним своїй справі.
