Спочатку — невинне листування. Потім — обіцянка швидких грошей. А далі завдання, після якого життя може розділитися на «до» і «після». Російські спецслужби продовжують шукати серед українців людей, готових за винагороду виконувати їхні доручення. Іноді майбутній виконавець навіть не усвідомлює, що за співрозмовником у месенджері стоїть ворог.

Коли звичайний підробіток виявляється пасткою

Уявіть ситуацію: вечір, телефон, чергове повідомлення від незнайомця. Пропонують заробити кілька тисяч гривень. Без співбесіди, досвіду та особливих зусиль. Усе, що потрібно, — виконати нескладне доручення. Гроші обіцяють одразу після підтвердження результату.

Для когось така пропозиція виглядатиме очевидним шахрайством. Для іншого, особливо в складних життєвих обставинах, — можливістю швидко вирішити фінансові проблеми.

Саме на цю різницю в сприйнятті й розраховують вербувальники.

За привабливою пропозицією можуть приховуватися завдання російських спецслужб: підпали автомобілів, пошкодження об'єктів інфраструктури, збір інформації про військових, спостереження за певними об'єктами або інші дії, спрямовані проти безпеки України.

І найнебезпечніше тут те, що людину не завжди одразу просять вчинити злочин. Спочатку можуть запропонувати щось на перший погляд буденне. Головне для організаторів — встановити контакт, викликати довіру та поступово втягнути співрозмовника у виконання доручень.

Для них ви не партнер. Ви — витратний матеріал

Російським спецслужбам не обов'язково засилати в українські міста підготовлених агентів, якщо вони можуть знайти виконавців дистанційно. Соціальні мережі, анонімні акаунти та месенджери дають змогу шукати людей, які погодяться ризикувати власною свободою заради обіцяної винагороди.

При цьому організатор може перебувати далеко за межами України, а всі наслідки залишаться тут — разом із людиною, яка виконувала його вказівки.

Вербувальника не цікавить, чи є у виконавця сім'я, робота, діти або плани на майбутнє. Йому байдуже, що буде після виконання завдання. Для нього важливий лише результат.

Ілюзія анонімності — ще одна небезпечна частина цієї історії. Незнайомці можуть переконувати, що листування захищене, особистість виконавця ніхто не встановить, а саме завдання нібито не становить серйозної загрози.

Проте видалений чат не скасовує скоєного злочину, а обіцянка конфіденційності від анонімного співрозмовника не має жодної цінності.

Злочин може починатися не з наказу, а з маніпуляції

Не кожне вербування будується виключно на грошах. Одним пропонують легкий заробіток, інших намагаються переконати, що їхні дії нібито не матимуть серйозних наслідків. Іноді використовують шантаж, психологічний тиск або погрози розголосити особисту інформацію.

Особливо цинічним є залучення неповнолітніх. Підліткам можуть нав'язувати думку, що вони нічим не ризикують через свій вік, а доручення є лише своєрідною грою чи способом заробити кишенькові гроші.

Це неправда.

В Україні кримінальна відповідальність за окремі тяжкі злочини може наставати вже з 14 років. Водночас конкретна правова кваліфікація залежить від обставин справи.

Окрема небезпека полягає в тому, що після першого виконаного доручення людині може бути складніше відмовитися від наступного. Організатори здатні використовувати її попередні дії як інструмент тиску.

Так обіцянка заробітку поступово перетворюється на залежність від чужих наказів.

Підпал — це не «акція». Диверсія — не підробіток

Спроба представити злочин як незначну витівку є однією з найнебезпечніших маніпуляцій.

Підпал автомобіля може поставити під загрозу людей, які навіть не мають стосунку до обраної цілі. Пошкодження інфраструктури здатне вплинути на життя цілих громад. Передача відомостей про військових або важливі об'єкти може створювати небезпеку для тих, хто захищає країну.

За кожним таким «завданням» стоять не лише пошкоджене майно чи кримінальне провадження. Стоять реальні люди, їхня безпека та наслідки, яких виконавець міг навіть не передбачати.

І поки замовник залишається по той бік екрана, відповідати за скоєне доведеться тому, хто власноруч виконав доручення.

Що робити, якщо вам запропонували «заробіток»?

Насамперед варто пам'ятати: пропозиція, що передбачає приховане спостереження за людьми чи об'єктами, пошкодження чужого майна, передачу чутливої інформації або інші сумнівні дії, — не звичайна вакансія.

Не погоджуйтеся на такі доручення, не передавайте незнайомцям особисті дані та не виконуйте вимог під тиском.

Якщо співрозмовник пропонує вчинити протиправні дії, доцільно зберегти листування, дані його акаунта та іншу інформацію, яка може допомогти правоохоронцям. Про спробу вербування можна повідомити Службу безпеки України через офіційні канали зв'язку або звернутися до поліції за номером 102.

Якщо до спілкування з вербувальниками втягнули дитину, важливо не залишати її сам на сам із проблемою. Погрози й тиск з боку незнайомців — привід звернутися по допомогу до дорослих, яким вона довіряє, та правоохоронців.

Найдорожчі гроші — ті, яких ви можете так і не отримати

У цій історії є деталь, про яку вербувальники воліють мовчати: жодних гарантій оплати не існує. Людина, яка готова використати вас для злочину, навряд чи перейматиметься виконанням власних обіцянок.

Обіцяні кілька тисяч гривень можуть так і залишитися цифрами в листуванні. А от кримінальна відповідальність, зруйнована репутація та наслідки для інших людей — цілком реальні.

Війна триває не лише на фронті. Ворог намагається діяти й усередині українських міст, використовуючи чужу довірливість, фінансові труднощі та бажання швидко заробити.

Іноді захистити себе та інших можна простим рішенням — не відповідати згодою на підозрілу пропозицію, навіть якщо вона здається надзвичайно вигідною.

Адже для вербувальника це лише чергове виконане завдання. А для людини, яка погодилася, — рішення, за наслідки якого доведеться відповідати роками.