Історія вінничанина Андрія, який понад десять років пропрацював провідником на залізниці, а з 2025 року обрав службу у Державній прикордонній службі України, надихає своїм прикладом кардинальної професійної зміни. Нині 52-річний чоловік несе службу на автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський» на Вінниччині. За десятиліття роботи провідником Андрій побував у багатьох куточках України, щодня супроводжуючи пасажирів у подорожах.
Він підкреслює, що професія провідника – це не лише перевірка квитків, а й відповідальність за людей, робота у нічні зміни та здатність швидко реагувати на непередбачувані ситуації. З початком повномасштабного російського вторгнення робота залізничників стала особливо важливою: Андрій допомагав перевозити військових та техніку, що додало його професійній діяльності нових викликів і змусило переосмислити власну роль у час війни.
У 2025 році він прийняв рішення кардинально змінити напрямок діяльності, підписавши контракт із Державною прикордонною службою. Тепер замість пасажирів у вагонах чоловік зустрічає людей на державному кордоні, але спілкування з людьми залишається для нього найважливішим аспектом роботи. Андрій вважає, що щира усмішка чи добре слово можуть зробити подорож людини приємнішою, а досвід роботи з пасажирами допомагає йому у службі на кордоні.
У день залізничника Андрій передає свої вітання колегам і всім, хто працює на залізниці, бажаючи їм миру, безпеки та щасливих повернень додому. Він наголошує, що робота залізничників сьогодні потребує не тільки професіоналізму, а й мужності, адже кожний рейс у час війни пов’язаний із підвищеними ризиками. Історія Андрія – це приклад відданості своїй справі та готовності служити країні у будь-яких умовах.
