Костянтин Гуменюк, уродженець Вінниці, очолив Медичні сили Збройних Сил України. Рішення про його призначення підписав Президент Володимир Зеленський за погодженням з Головнокомандувачем ЗСУ. Раніше Гуменюк обіймав посаду головного хірурга ЗСУ і має значний авторитет серед військових та волонтерів. Медик має майже 25-річний досвід у хірургії. Навчався у Вінницькому медичному училищі та університеті, а також у Українській військово-медичній академії.
З 2001 року працював у військово-медичних закладах Вінниці, пройшов шлях від ординатора до керівника клінік та викладача у медичних вишах. З 2014 року бере участь у військових операціях, зокрема в зоні АТО, де був старшим лікарем аеромобільної бригади, а згодом — провідним хірургом військового госпіталю. З 2019 року обіймав посаду головного хірурга ЗСУ. Відомий своїми інноваційними підходами у військовій медицині, Гуменюк у 2022 році вперше в Україні виконав лапароскопічну операцію на прифронтовому мобільному госпіталі біля Бахмута, що суттєво зменшило травматизм пацієнта.
У 2024 році він також успішно провів складну операцію військовому з мінно-вибуховим пораненням серця, після чого пацієнта евакуювали до спеціалізованого інституту для подальшого лікування. У своїх інтерв’ю Костянтин Гуменюк наголошує на критичній важливості швидкості евакуації поранених та злагодженій роботі медичної служби у зоні бойових дій. Він підкреслює, що правильні рішення на передовій та професіоналізм керівників мобільних госпіталів є ключем до збереження життів.
Гуменюк також зазначає, що сучасне обладнання є необхідним, але без підготовлених фахівців та передачі досвіду молодшим лікарям розвиток військової медицини неможливий. Костянтин Гуменюк є автором понад 50 наукових публікацій, має шість патентів і 17 раціоналізаторських пропозицій. Він кандидат медичних наук з 2009 року, доктор медичних наук з 2025-го, заслужений лікар України, лауреат Національної премії імені Бориса Патона.
За особистий внесок у збереження життя військових під час воєнного стану нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня та медаллю «Захиснику Вітчизни». Нове призначення свідчить про довіру до його професіоналізму та готовність виконувати складні завдання у сфері військової медицини.
